Спір за зобов’язаннями з нерухомого майна. До якого суду звертатись?
В судовій практиці досить актуальне питання: до якого суду подавати позовну заяву щодо вирішення спору, який випливає з договірних зобов’язань, пов’язаних з користуванням нерухомим майном.
Процесуальне законодавство передбачає виключну підсудність та встановлює, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Дане трактування. на перший погляд, зрозуміле та ніби дає чітке розуміння, як визначити підсудність спору, пов’язаного із нерухомим майном. Однак, виникає питання, чи застосовується виключна підсудність, якщо спір виник з приводу стягнення заборгованості за договором оренди чи спір про внесення змін до договору оренди в судовому порядку? Чи все ж таки застосовується загальна підсудність і місцем розгляду спору буде місце знаходження відповідача?
Актуалізація даного питання настає, наприклад, коли виникає необхідність стягнути вартість орендної плати за договором оренди нерухомого майна і місце реєстрації боржника відмінне від місця знаходження нерухомого майна та кредитора.
Тобто боржник фактично знаходиться в іншому місті, а розгляд спору в суді за місцезнаходженням боржника може потягнути за собою додаткові затрати на відрядження до такого суду або ж незручності, що пов’язані з витратами по часу на проїзд з міста до міста обласного значення.
Практикою Верховного Суду визначено категорії спорів, що підпадають під виключну підсудність та включають в себе спори з приводу нерухомого майна, такі як: позови про право власності на майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо.
Однак, дискусія з цих питань не припинялась. Крапку в питаннях виключної підсудності поставлено Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 16.02.2021 року по справі №911/2390/18.
В зазначеній поставні Великою Палатою Верховного Суду використано досить неординарний підхід, при формуванні правового висновку, який ґрунтується на тлумаченні слів із закону з використанням Академічного тлумачного словника української мови, а саме судом зазначено:
«…За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном».
Відповідно, Великою Палатою Верховного Суду не застосовувався принцип категорійного визначення потенційного предмету спору, а здійснено прив’язку правового висновку до словосполучення «з приводу нерухомого майна», що за своює правовою природою прив’язує будь-який спір, що випливає з договірних зобов’язань, пов’язаних з нерухомим майном, до виключної підсудності такого спору. Тобто спір, в тому числі про стягнення коштів чи зміну умов договору, підлягає розгляду за місцезнаходженням такого майна.
Слід зазначити, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Команда Адвокатського об’єднання «Пленум» завжди готова допомогти у складній ситуації та захистити Ваші права
