Розкриття структури власності компанії


28 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який встановив ряд додаткових обов’язків щодо визначення, внесення та підтримання актуальної інформації в Єдиному державному реєстрі щодо кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб.


Вказаний закон передбачив обов’язок для всіх юридичних осіб, які зареєстровані до набрання ним чинності, подати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.

19 березня 2021 року Міністерством фінансів України прийнято наказ №163 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності», яким визначено зміст документів, що мають подавати юридичні особи для підтвердження відомостей про структуру власності та про всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють чи мають можливість значного впливу на компанію.

Структура власності готується в довільній формі та є схематичним зображенням інформації щодо:

–  всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою

–  осіб, які незалежно від формального володіння, мають вплив на керівництво чи діяльність юридичної особи

–  розмір частки кожного з власників

–  опис характеру впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність.

Якщо відомості щодо кінцевого бенефіціарного власника чітко не відстежуються за даними Єдиного державного реєстру, до схематичного зображення необхідно додати документи, що підтверджують можливість здійснювати вплив (зокрема договір купівлі-продажу або дарування корпоративних прав (частки в статутному капіталі); рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) юридичної особи про визначення розміру статутного (складеного) капіталу та розмірів часток учасників; акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи; виписка з рахунка в цінних паперах депонента; виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача; договір управління майном; договір про створення трасту; трастова декларація та/або угода; свідоцтво про шлюб; витяг, виписка чи інший документ з офіційного джерела, в тому числі торговельного, банківського, судового реєстру; інші документи, що підтверджують здійснення вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи).

Приклади оформлення схем структури власності оприлюднено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів.

Для внесення змін до відомостей державного реєстру необхідно подати:

–  заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (форма 2)

–  схему структури власності

– витяг, виписку чи інший документ, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента (для засновників – нерезидентів)

–  для бенефіціарів – нерезидентів – нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує їх особу.

Юридичні особи, створені до 28 квітня 2020 року, мають подати структуру власності протягом 3 місяців з дати набуття чинності наказом про затвердження їх форми та змісту.

Наказ Міністерства фінансів набирає чинності через місяць з дня його офіційного опублікування, а отже подати документи необхідно з 11 липня 2021 року до 10 жовтня 2021 року. В подальшому, такі відомості потрібно буде підтверджувати щорічно, починаючи з наступного року після проведення реєстрації.

Якщо ж змінились будь-які раніше подані відомості про бенефіціарів, підприємство повинно повідомити про такі зміни протягом 30 днів. Зміна в Єдиному державному реєстрі відомостей можлива як окремо, так і при проведенні інших реєстраційних дій, при вчиненні яких передбачено подання документів щодо бенефіціарів.

Нагадаємо, що бенефіціарний власник – особа, що контролює діяльність підприємства. Бенефіціаром може бути виключно фізична особа, яка, в тому числі, володіє часткою у 25 % компанії і більше. Відомості про бенефіціарів подаються незалежно від форми власності юридичної особи (крім політичних партій, структурних утворень політичних партій, професійних спілок, їх об’єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об’єднань, творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об’єднань, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій). 

Документи подаються держаному реєстратору через уповноважені Центри надання адміністративних послуг відповідно до реєстраційного округу, або до приватного нотаріуса, у якого відкритий доступ до єдиного державного реєстру.

У разі подання структури власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності наказом адміністративний збір за внесення відомостей до ЄДР не сплачується.

Необхідно звернути увагу, що у разі неподання зазначених документів керівнику (уповноваженій особі) загрожує накладення штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що на сьогодні становить 17 – 51 тис. грн). Крім того, за подання державному реєстратору завідомо неправдивих відомостей реєстрації юридичної особи застосовується кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від пяти тисяч до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що на сьогодні становить від 85 – 136 тис. грн) або арешт на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.


Якщо у вас виникли питання чи потрібна допомога для оформлення змін відомостей про товариство, пропонуємо звернутися до команди Адвокатського об’єднання «ПЛЕНУМ»

Радник | 11.06.2021

ОСКАРЖЕННЯ ПРОЦЕНТІВ ТА ШТРАФІВ

Адвокатське об’єднання «ПЛЕНУМ» звертає увагу на позитивну судову практику у спорах з ПриватБанком: відтепер сплачувати незрозумілі нарахування та штрафи не доведеться.


Єдиний державний реєстр судових рішень насичений великою кількість судових справ, в яких ПриватБанк намагається стягнути кошти за картковими кредитами, які набули популярності серед українців за доступністю та швидкістю отримання.

Споживачі при отриманні карткових кредитів, підписуючи анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, повідомлялися банком про необхідність ознайомлення з їх Умовами, що розміщені на сайті банку, згідно з якими банк самостійно може встановлювати та змінювати кредитний ліміт та умови кредитування.

Часто громадяни, не розуміючи які умови прописані в такому документі, починали користуватись встановленим лімітом коштів, а головне – допускати порушення графіку платежів, та як результат – позовні заяви від банку із сумами, що значно більші за розмір кредиту, в тому числі проценти за користування кредитом та штрафні санкції.

В Постанові від 03.07.2019 р. у справі №342/180/17 Велика Палата Верховного Суду нарешті висловилась з приводу одностороннього визначення ПриватБанком правил та умов надання кредитних коштів за картковими кредитами.

Суд став на захист споживачів, вказавши на відсутність правових підстав нараховувати банком проценти та штрафні санкції без письмового узгодженого клієнтом документу, в якому б було чітко визначено умови надання кредиту. Так звані анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, без конкретизації умов кредитування є недостатнім документом у розумінні цивільного законодавства, що дає правову визначеність укладеного кредитного договору.

Зокрема суд зауважив, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та умов та правил надання банківських послуг, оскільки умови та правила надання банківських послуг – це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

За таких умов суд відмовив ПриватБанку у стягненні із споживача процентів та штрафних санкцій за картковим кредитом.


Будьте обачливі, звертайтесь за кваліфікованою правовою допомогою коли ситуація вимагає цього.

З повагою,

Старший партнер АО «ПЛЕНУМ»
Стеченко Ярослав

Стеченко Ярослав | 22.07.2019

Зв'яжіться із нами

Ми не завжди знаходимося в офісі, але завжди на зв'язку. Ви можете зателефонувати або написати та домовиться про зустріч з командою Адвокатського об'єднання "Пленум".
Plemun Google

Замовити зворотній дзвінок

Дякуємо, найближчого часу ми Вам зателефонуємо