Постійне користування землею


Право постійного користування земельною ділянкою – право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.


Формування права постійного користування

Земельний кодекс Української РСР від 8 липня 1970 року встановлював безстрокове і тимчасове користування землею. Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи; громадяни.

Земельний кодекс України в редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної і приватної власності громадян на землю зокрема право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо. Громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства із земель, що перебувають у державній власності, земля надавалася у постійне користування (без заздалегідь установленого строку), а для городництва, сінокосіння, випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства – у тимчасове користування (короткострокове – до трьох років і довгострокове – від трьох до двадцяти п’яти років)

З прийняттям Земельного кодексу України, який набув чинності 1 січня 2002 року законодавство містить виключний перелік осіб, які можуть набувати права постійного користування земельними ділянками, а також містив обов`язкову норму щодо переоформлення юридичними особами, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві до 1 січня 2008 року на право оренди на них

В 2005 році така норма законодавства визнана неконституційною рішенням Конституційного Суду України та скасована (Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005).

Тобто, державні акти на право постійного користування землею, які були видано до 01.01.2002 року є чинними документами, що посвідчують право користування земельними ділянками державної чи комунальної власності.

Хто має можливість постійного користування земельними ділянками

На сьогоднішній день земельні ділянки на праві постійного користування мають право отримувати:

а) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) господарське товариство, утворене відповідно до Закону України “Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування”;

ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;

д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

е) оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;

є) господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності.

Актуальні зміни законодавства щодо користування землею

З набранням чинності 19 листопада 2022 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» громадяни України, яким належить право постійного користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на станом на 19 листопада 2022 року належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно Земельного кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки – для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки – для земель несільськогосподарського призначення.

У разі купівлі земельної ділянки її покупець має право на розстрочення платежу із сплати ціни земельної ділянки з рівним річним платежем з урахуванням індексу інфляції.

Строк розстрочення платежу становить: щодо земель сільськогосподарського призначення – 10 років, щодо земель несільськогосподарського призначення – 30 років, якщо покупець не ініціює встановлення меншого строку. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.

Право купівлі земельної ділянки відповідно до цього пункту також мають громадяни України – спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.

Юридичні особи набувають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до цього пункту з 1 січня 2024 року.

 



Також цікаво:

Супровід угод з нерухомістю

 

Особливості купівлі-продажу земельного паю

 

Перевірка земельної ділянки

Тетяна Скочко | 15.12.2022

Мінімальне податкове зобов`язання


В наступному 2023 році власники та користувачі земельних ділянок, з сільськогосподарськими угіддями будуть сплачувати мінімальне податкове зобов`язання (МПЗ). Це новий вид податку за землю, а першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.


Що таке мінімальне податкове зобов`язання

За нормами Податкового кодексу України, мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, яка розраховується відповідно до Податкового кодексу.

Так як визначення поняття досить складне, а також Податковий кодекс містить певні умови та виключення щодо кола осіб, які є платниками МПЗ, потрібно визначити хто ж саме буде сплачувати цей вид податку.

Хто має сплачувати МПЗ

По-перше, платником МПЗ є власник чи користувач (орендар, суборендар, постійний користувач, користувач за договором емфітевзису) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, оскільки плата буде справлятися саме за сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Але, якщо Ви власник земельної ділянки для ведення колективного чи індивідуального садівництва, то за законодавством Ви звільнені від сплати МПЗ. Також не Ви не будете сплачувати МПЗ, у тому випадку, коли Ваша ділянка з сільськогосподарськими угіддями станом на 1 січня 2022 року знаходилась в межах населеного пункту, тобто в місті, селищі чи селі.

По-друге, орендарі невитребуваних земельних часток (паїв), тобто, земель, які не мають кадастрового номера, за договорами оренди, укладеними з сільськими та селищними радами, МПЗ сплачуватися не будуть.

Також, МПЗ не сплачується з земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як порахувати мінімальне податкове зобов`язання

Якщо на земельну ділянку проведена нормативна грошова оцінка, розрахунок здійснюється за формулою:

МПЗ = НГОд x К x М / 12,
де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно законодавства;
К – коефіцієнт, який становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Якщо нормативна грошова оцінка не проведена, то розрахунок проводиться за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М / 12,
де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
S – площа земельної ділянки, гектарах;
К – коефіцієнт, що становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Особливості розрахунку МПЗ?

Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний звітний рік.

Розрахунок мінімального податкового зобов’язання громадянам здійснюється податковими органами, тобто самостійно Ви нічого не обчислюєте і не розраховуєте, бо це обов`язок податкової служби.

Мінімальне податкове зобов’язання обчислюється податковими органами на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів на землю та надсилається платнику податку до 1 липня поточного року.

Тобто, до 1 липня 2023 року податкова має надіслати Вам податкове повідомлення про необхідність сплати МПЗ.

Якщо податкова не надіслала чи не вручила таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку до 1 липня 2023 року, то Ви звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання.

Тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України, однак, такий перелік поки не затверджений.

 



Також цікаво:

Супровід угод з нерухомістю

 

Особливості купівлі-продажу земельного паю

 

Перевірка земельної ділянки

Тетяна Скочко | 02.12.2022

Державний земельний кадастр

 


Правову основу роботи Державного земельного кадастру складають Земельний кодекс України, Закон України «Про Державний земельний кадастр» та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року та ряд інших актів законодавства.


Що таке земельний кадастр

Державний земельний кадастр – єдина державна система відомостей про земельні ділянки, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані оцінку земельних ділянок, відомості про власників і користувачів земельних ділянок.

Державний земельний кадастр містить відкриті відомості, які відображаються через сервіс «Публічна кадастрова карта», а також закриті відомості, які становлять державну таємницю і доступ до них мають лише державні кадастрові реєстратори та спеціальні органи, такі як Служба безпеки України, органи прокуратури, суд. 

Як працює реєстр відомостей про земельні ділянки

В такому форматі як зараз Державний земельний кадастр працює з 2013 року, а раніше основою записів про земельні ділянки були паперові книги реєстрації.

Земельна ділянки «світиться» на Публічній кадастровій карті синім кольором лише тоді, коли вона зареєстрована, тобто має кадастровий номер.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об’єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях.

У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають паперові носії.

Особливості роботи земельного кадастру в умовах воєнного стану

На час введення в Україні військового стану роботу Державного земельного кадастру призупинено. Таке рішення ухвалено Верховною Радою України з міркувань безпеки, оскільки Державний земельний кадастр містить відомості про координати земельних ділянок, а також з метою недопущення порушень прав громадян, які опинилися поза межами України чи на окупованих територіях.

Під час воєнного стану здійснюється державна реєстрація таких земельних ділянок:
– сформованих шляхом поділу чи об`єднання;
– земельних ділянок, на які видано державні акти на право власності без кадастрового номера;
– земельних ділянок, на яких розташовано об`єкти нерухомості, право власності на які зареєстровано в установленому порядку.

Під час воєнного стану відомості з Державного земельного кадастру, а саме, витяг з Державного земельного кадастру видається через Центри надання адміністративних послуг або через електронний кабінет сертифікованого інженера—землевпорядника. Такий витяг видається без координат меж земельної ділянки, оскільки їх поширення заборонено на законодавчому рівні, а доступ до них мають лише сертифіковані інженери-землевпорядники та сертифіковані інженери-геодезисти зі спеціальним дозволом Служби безпеки України

Що значить призупинення роботи кадастру для звичайного громадянина чи бізнесу?

Відкриті відомості через сервіс «Публічна кадастрова карта» на сьогоднішній день є недоступними, а отже не можливо здійснити пошук земельної ділянки, подивитися наявність чи відсутність накладок на земельну ділянки, обмежень у використанні землі, проходження по ділянці ліній електропередач, газопроводів, місць залягання корисних копалин.

Це, звісно, збільшує ризики при вирішенні питання інвестування в об`єкт нерухомості – земельну ділянку.

Доступ до відомостей Державного земельного кадастру мають сертифіковані інженери-землевпорядники, які пройшли перевірку та отримали спеціальний дозвіл Служби безпеки України. Такі фахівці працюють в нашій команді, а отже процес перевірки земельної ділянки для Вас буде значно простішим.

 

Наші фахівці допоможуть Вам знайти відповіді на всі питання, пов`язані із державною реєстрацію земельних ділянок, проведенням аудитів землі перед її купівлею, отриманням витягів та інших документів Державного земельного кадастру.



Також цікаво:

Супровід угод з нерухомістю

 

Особливості купівлі-продажу земельного паю

 

Перевірка земельної ділянки

Тетяна Скочко | 15.11.2022

Земля чи земельна ділянка

 


Для пересічного громадянина фраза «у мене є земля» здається звичною та не викликає запитань щодо її змісту. Проте юристи завжди оперують певними поняттями, для нас «земля» і «земельна ділянка» – то різні речі, бо природа цих понять є різною.


Земля України вцілому є власністю народу і це поняття досить широке, оскільки ідентифікувати конкретний «шматок» землі ми можемо лише тоді, коли земля стане «земельною ділянкою».

Основні ознаки земельної ділянки

Земельна ділянка має межі, конкретне місце розташування, кадастровий номер.

Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (стаття 79 Земельного кодексу України). 

Як стати власником земельної ділянки

Власником земельної ділянки особа стає тоді, коли в державних реєстрах: Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно буде відображатися інформація про те, що певна особа є власником саме цієї земельної ділянки.

Тобто навіть маючи межі, кадастровий номер, не можна сказати, що людина вже є власником земельної ділянки.

Підставами для внесення відомостей про власника землі до реєстрів є:

 

  • – рішення органу влади про передачу земельної ділянки у власність;

 

  • – свідоцтво про право на спадщину;

 

  • – цивільно- правові договори (купівля-продаж, дарування, міна та інші);

 

  • – рішення суду.

 

Вносять відомості до Державного реєстру речових прав нотаріуси та державні реєстратор.

Що таке кадастровий номер

Ідентифікувати земельну ділянку в реєстрах можна за кадастровим номером: це 19 цифр, в яких закодовано область, район, місто чи село. Кадастровий номер можна знайти на державному акті на право власності на земельну ділянку, де знаходиться схема самої ділянки (якщо є державний акт) або ж у Витягу з Державного земельного кадастру.

Всі бажаючі можуть здійснювати пошук земельних ділянок в Державному кадастрі через загальнодоступний сервіс «Публічна кадастрова карта».

 

Якщо у вас виникли питання чи потрібна допомога в оформлені купівлі чи продажу земельної ділянки пропонуємо звернутися до юристів Адвокатського об’єднання «ПЛЕНУМ”



Також цікаво:

Супровід угод з нерухомістю

 

Особливості купівлі-продажу земельного паю

 

Перевірка земельної ділянки

Тетяна Скочко | 11.11.2022

Форс-мажорні обставини

 


Багато українських компаній, а також їх закордонні партнери, вимушено поставили на паузу господарську діяльність через збройну агресію та бойові дії в Україні. Низка питань, про які раніше навіть не замислювались, стали критично важливими для збереження вже діючих партнерських відносин, а також для встановлення нових.

Запровадження воєнного стану істотно вплинуло, зокрема, на можливість належного або своєчасного виконання договорів, а розділ про форс-мажорні обставини став одним з найбільш затребуваних.


 

Що таке форс-мажор

Форс-мажором є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, які встановлені умовами договорів, а також виконання обов’язків, передбачених законодавчими або іншими нормативними актами.

В українському законодавстві використовується поняття “випадок” або “непереборна сила”. Зокрема встановлено, що особа, яка допустила порушення зобов’язання, може бути звільнена від відповідальності за таке порушення, за умови, що вона доведе, що це сталося внаслідок випадку чи непереборної сили.

Перелік таких обставин також наведений в статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України».

Форс-мажорними можуть бути визнані також інші обставини, які відповідають критеріям непереборної сили, не суперечать законодавству та передбачені сторонами у договорі як такі, що можуть звільняти від відповідальності за їх порушення.


Звільнення від відповідальності

Підставою для притягнення до відповідальності є вчинене компанією правопорушення за винятком випадків, коли така компанія доведе, що нею вжито усіх можливих заходів для його недопущення або таке порушення відбулось внаслідок дії непереборної сили. Не вважається форс-мажором, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність коштів для оплати тощо.

Відразу потрібно зазначити, що саме лише введення воєнного стану в країні не є безперечною підставою для звільнення від відповідальності. Така обставина стане форс-мажором тільки в разі, якщо буде доведено причинно-наслідковий зв’язок між конкретними обставинами та неможливістю виконання зобов’язання. Тобто необхідно довести, що саме воєнні дії стали перешкодою для виконання умов договору. Наприклад, склад отримувача, де мав бути переданий товар, знищено через обстріл, та, відповідно, його доставка неможлива. Проте якщо, наприклад, йдеться про надання послуг у регіоні, в якому не велись бойові дії, то факт введення воєнного стану не звільнить від відповідальності.

У випадку звернення до суду кожен такий випадок буде оцінюватись окремо незалежно від наявності загальновідомих обставин та їх підтвердження компетентним органом. Підтвердження від ТПП – це же доказ, який, як і всі інші, не має для суду наперед визначеної сили.

Також важливим є те, що форс-мажор звільняє сторону договору лише від відповідальності, однак не звільняє від обов’язку виконати саме зобов’язання, в тому числі після припинення дії обставин непереборної сили. До прикладу, якщо постачальник через дію форс-мажорних обставин не встиг передати товар в обумовлені строки, то він лише звільняється від сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків, але не від обов’язку передати товар покупцеві.


Як довести (засвідчити) форс-мажор

За загальним правилом засвідчення форс-мажору здійснює Торгово-промислова палата України та її регіональні відділення за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов’язаннях, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Відповідно до регламенту Торгово-промислової палати України, остання засвідчує форс-мажорні обставини з усіх питань договірних відносин. Регіональні ТПП можуть засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком зобов’язань за зовнішньоторговельними угодами і міжнародними договорами України, зовнішньоекономічними угодами, а також угодами між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України. При цьому, доводити настання форс-мажорних обставин повинен саме заявник.

За результатами розгляду заяви торгово-промислова палата видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Для отримання сертифікату необхідно також надати копії документів, які підтверджуються неможливість викладені обставини (копію відповідного договору та інших документів, пов’язаних з його виконанням, докази виникнення обставин і наявності причинно-наслідкового зв’язку тощо).

Торгово-промислова палата України листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини – військову агресію, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору. Даний лист, особа, яка не має можливості виконанти зобов’язання, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання та вирішення спірних питань мирним шляхом.

Також ТПП України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зазначивши на офіційному сайті, що не обов’язково звертатись до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП.

Поряд з тим, підприємство також має право звертатися до ТПП за отриманням відповідного сертифіката згідно порядку, встановленого регламентом за кожним зобов’язанням окремо.

Необхідно звернути увагу, що той факт, що ТПП України визнала воєнний стан форс-мажором не гарантує відсутність суперечок, адже зазначений лист видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв’язку між військовою агресією та неможливістю виконання конкретного зобов’язання. Крім того, у законі та регламенті зазначено, що форс-мажорні засвідчуються саме сертифікатом, та нічого не сказано про листи ТПП та їх правовий статус.


Таким чином, попри всю очевидність ситуації, питання звільнення від відповідальності за порушення домовленостей через військовий стан досить непросте.

Отже, як для підтвердження обставин непереборної сили, так і для їх оскарження необхідно залучати кваліфікованих юристів, які добре знають вимоги законодавства та практику їх застосування.



Також цікаво:

Захист прав в суді

 

Як отримати комплексний юридичний захист

 

Контррозрахунок штрафних санкцій

Радник | 12.03.2022

Зв'яжіться із нами

Ми не завжди знаходимося в офісі, але завжди на зв'язку. Ви можете зателефонувати або написати та домовиться про зустріч з командою Адвокатського об'єднання "Пленум".
Plemun Google

Замовити зворотній дзвінок

Дякуємо, найближчого часу ми Вам зателефонуємо